ГОМЕОПАТИЧЕСКАЯ ФАРМАЦИЯ · ГОМЕОПАТИЧНА ФАРМАЦІЯ

 

ОПРАЦЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МАТРИЧНИХ

ГОМЕОПАТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ З СВІЖОЗІБРАНИХ КВІТІВ

 

М.Л. Люта, О.І. Лопатинська, Г.В. Крамаренко, Р.Т. Конечна

Україна, м. Львів

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

 

Mastering of technology of matrix homoeopathic remedies from the freshly gathered flowers. M.L. Lyuta, O.I. Lopatinskaya, G.V. Kramarenko, R.T. Konechnaya (Lvov, Ukraine)

Lately we can observe the increasing attention for using medical preparations, obtained from medical plant raw material in the whole world. The therapeutic value of these raw materials depends on biological active substances, which have been biologically filtrated for along time and formed natural complexes, which are not alien for human organism. E. Bach used such raw material for obtaining original preparations. The aim of our work was to demonstrate the possibility of using fresh plant raw material of the west region of Ukraine for obtaining homeopathic preparations with sedative action according to E. Bach theory.

 

Ключові слова: лікарська рослинна сировина, гомеопатичні ліки, матричні настоянки, есенції, використання свіжо зібраних квітів, капілярно-люмінісцентний аналіз

 

Незважаючи на бурхливий розвиток новітніх технологій, пов’язаних з фармацевтичним синтезом, які відкривають великі перспективи для профілактики і лікування різних захворювань, останнім часом значну увагу дослідників привертають нетрадиційні методи лікування, з використанням засобів на основі природних ресурсів і екологічно чистих технологій. Серед нетрадиційних методів лікування особливе місце займає гомеопатія – високо систематизований метод стимулювання життєвої сили організму, що має власну методологію і технологію корекції здоров’я для лікування і профілактики гострих та хронічних захворювань. Згідно сучасних пояснень, дія гомеопатичних лікарських засобів полягає у впливі на рецептори організму за рахунок зміни їх просторових структур, мікров’язкості мембранних ліпідів, блокування проведення сигналу від рецептора в середину клітини. Але, якщо патогенні чинники чи алопатичні лікарські засоби є сильними подразниками, гомеопатичні ліки, як слабі подразники, не викликаючи пригнічення нервових центрів, приводять до вирівнювання і нормалізації їхніх функцій [3-6, 9,10,13].

В останні десятиріччя у всьому світі спостерігають підвищену цікавість до лікарської рослинної сировини. Лікувальна цінність такої сировини полягає в тому, що біологічно-активні речовини, притаманні їй, перебувають у природних комплексах, що пройшли довготривалий біологічний фільтр, і не є чужорідними для людини. Таку сировину, а саме свіжо зібрані квіти різних рослин, використовував у своїх наукових дослідженнях і лікувальній практиці доктор Е. Бах [7,8,15].

Метою нашої роботи було, враховуючи доробок доктора Е. Баха, показати можливість використання свіжо зібраних квітів, з лікарської рослинної сировини регіону Західної України, для приготування матричних гомеопатичних препаратів заспокійливої дії; і на цій основі опрацювати науково обґрунтовану технологію матричних препаратів з свіжозібраних квітів.

Для реалізації поставленої мети нами проаналізовано 52 лікарські рослини, з яких для дослідження вибрано вісім наступних: аличу дику, глід криваво-червоний, півонію вузьколисту, ромашку лікарську, шипшину собачу, яблуню лісову, мак снодійний, лілію тигрову [1].

Використовуючи інформацію, представлену в монографіях і довідковій літературі, ми визначили що, свіжо зібрані квіти вміщують такі біологічно-активні речовини:

• для квітів аличі дикої - ефірні олії, органічні кислоти та їх ефіри, фенольні сполуки та їх глікозиди, глікозид амігдалін, пектини;
• для квітів глоду криваво-червоного – ефірні олії (1,5%), органічні кислоти (урсолову, олеанолову), фенольні сполуки та їхні глікозиди (0,5-2,5%) - гіперозид, С-глікозид вітексин, його О-глікозид, 4-рамнозид, 4-рутинозид; флаван та його похідні, кверцетин, орієнтин, гомоорієнтин, фенолокислоти (кавова, хлоргенова), дубильні речовини, каротиноїди, аміни (холін, ацетилхолін, триметиламін), сапоніни, цукри;
• для квітів півонії вузьколистої – ефірні олії пеоном, пеонозид, пеонолід (0,24%), органічні кислоти та їх ефіри (метилсаліцилат, бензойна, саліцилова, аскорбінова (0,3%) кислоти), фенольні сполуки та їх глікозиди, дубильні речовини (10%), флавоноїди (кверцетин, кемпферол, ранункулатин, флавицетин);
• для квітів ромашки лікарської – ефірні олії (0,8%) (матрицин, матрикарин, хамазулен, кардінен, бісаболол, тритерпенові спирти, аліфатичний терпен), органічні кислоти та їх глікозиди (ізовалеріанова, каприлова, нонілова, аскорбінова кислота), фенольні сполуки та їх глікозиди, кумарини, флавоноїди, каротин, пектини, слизи, камеді, білки, полісахариди;
• для квітів шипшини собачої – ефірн олії (0,24%): гераніол (50-60%), цитронелол (25-30%) нерол, цитраль, фенілетиловий спирт, евгенол, ноніловий, коричний та інші альдегіди, фенольні сполуки та їх глікозиди, дубильні речовини, гіркоти, смолисті речовини;
• для квітів яблуні лісової - ефірні олії, органічні кислоти та їх ефіри, фенольні сполуки та їх глікозиди;
• для квітів маку снодійного - алкалоїди підгруп морфіну, бензолізохоліну, бензилтетрагідроізохоліну, протоберберину, протопіну;
• для квітів лілії тигрової – вміст діючих речовин не вивчено [7,8].

Таким чином, проведений аналіз вмісту діючих речовин показує присутність значної кількості ненасичених органічних сполук, які, згідно даним сучасного патофізіологічного підходу до лікування різноманітних стресових ситуацій, можуть виступати інгібіторами вільно радикальних процесів, і, в такий спосіб, зменшувати високий рівень вільних радикалів, властивий для стресових систем організму. Але, враховуючи те, що квіти маку снодійного вміщують опіатні алкалоїди, які відносіть до наркотичних, а квіти лілії тигрової, які хоч і використовують в гомеопатичній практиці, не є офіцинальним видом лікарської рослинної сировини, для опрацювання технології матричних гомеопатичних препаратів заспокійливої дії доцільно використати свіжозібрані квіти аличі дикої, глоду криваво-червоного, півонії вузьколистої, ромашки лікарської, шипшини собачої та яблуні лісової [11].

Матричні препарати з свіжої рослинної сировини – есенції, готували з врахуванням вмісту соку у сировині, який визначали за методикою, наведеною у посібнику В. Швабе. Вміст соку у свіжозібраних квітах аличі дикої, глоду криваво-червоного, півонії вузьколистої, ромашки лікарської, шипшини собачої, яблуні лісової становив, відповідно: 57,7%, 55,0%, 57,0%, 56,0%, 58,0%, 56,5%. Приготування есенцій виконували за §1, §2, §3 посібника В.Швабе. Згідно §2 готували есенцію з квітів аличі дикої, а згідно §3 готували есенції з квітів глоду криваво - червоного, півонії вузьколистої, ромашки лікарської, шипшини собачої, яблуні лісової [12,14].

Контроль якості одержаних есенцій, здійснювали керуючись вимогами Гомеопатичної Фармакопеї та Фармакопейної статті ДФУ «Матричні настойки для гомеопатичних лікарських засобів», за такими органолептичними показниками: зовнішній вигляд, прозорість, забарвлення, смак, запах; та фізико-хімічними параметрами: густина, рН, сухий залишок (%), вміст етилового спирту [2,7,12,14].

Для одержаних есенцій виконали капілярний аналіз. Капілярну картину розглядали при денному освітленні та в УФ-світлі. Капілярні смужки досліджували для якісного виявлення фенольних сполук і дубильних речовин. В якості реактивів використовували: 2% розчин хлориду заліза, 2% розчин ацетату свинцю, 10% розчин хлориду алюмінію, концентровану хлоридну кислоту, 0,5% і 10% розчин натрію гідроксиду, розчин нітрату срібла та розчин залізо - амонійного галуну. Одержані результати підтверджують наявність в досліджуваних есенціях біологічно-активних речовин фенольного характеру, а саме дубильних речовин (реакції з 2% розчином хлориду заліза, 2% розчином ацетату свинцю та розчином залізо-амонійного галуну), флавоноїдів (реакції з 10% розчином хлориду алюмінію, 0,5% і 10% розчинами натрію гідроксиду). Утворення в окремих випадках осаду (а саме, для витягу з півонії вузьколистої з 2% розчином ацетату свинцю; для витягу з аличі дикої з усіма перерахованими реактивами; для витягу з яблуні лісової з 2% розчином ацетату свинцю, 10% розчином хлориду алюмінію, розчином залізо-амонійного галуну; для витягу з ромашки лікарської з 2% розчином хлориду заліза, 2% розчином ацетату свинцю, 10% розчином натрію гідроксиду, розчином срібла нітрату; для витягу з глоду криваво червоного з 2% розчином хлориду заліза, 2% розчином ацетату свинцю, 10% розчину хлориду алюмінію, 5% розчином натрію гідроксиду, концентрованою хлоридною кислотою) орієнтовно може свідчити про кількість даних сполук.

Таким чином, науково обґрунтовано вибір лікарської рослинної сировини, опрацьовано технологію матричних гомеопатичних препаратів з свіжо зібраних квітів аличі дикої, глоду криваво-червоного, півонії вузьколистої, ромашки лікарської, шипшини собачої, яблуні лісової, оцінено їх якість за показниками, рекомендованими в діючій нормативній документації, і показано, що для стандартизації вказаних препаратів доцільно використовувати капілярно - люмінісцентний аналіз, з подальшою обробкою просочених смужок хімічними реактивами, що підтверджують наявність конкретних біологічно-активних речовин.

 

БІБЛІОГРАФІЯ:

 

1.       Выбор лекарственного растительного сырья для разработки состава гомеопатического препарата седативного действия / М.Л.Люта, О.И.Лопатинская, Г.В.Крамаренко, Р.Т.Конечна // Материалы метод. научн.-практ. конф. «Фундаментальные естественнонаучные дисциплины как основа гомеопатической медицины».- Х., 2005. - С.85-87.

2.       Гомеопатичні лікарські засоби. Доповнення до ДФУ. / А.Л. Тихонов, Ю.І. Губін, С.А. Тихонова і інші // Фармаком. - 2003. - №2. - С. 16-21.

3.       Егорова Н.П. Структурно-конформационние изменения органических молекул - необходимое звено при передаче информации клеткам биосистем // Сучасні питання гомеопатії. Міазматична доктрина С. Ганемана та її практичне використання. - Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 3-6 жовтня 2003р. - Харків, 2003. – С. 27-33.

4.       Зеликман Т.Я. , Ялкут С.И. Гомеопатия в системе фармакотерапии.-К.: Здоров’я,1994.- 78 с.

5.       Шаретт Ж. Практическое гомеопатическое лекарствоведение. – К.: УРЕ , 1990. - 205 с.

6.       Каммингс С. , Ульман Д. Гомеопатический справочник на все случаи жизни. - СПБ : Питер Ком, 1998. - 448 с.

7.       Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / За ред. проф. Ковальова В.М. - Х.: Прапор, В-во НФАУ, 2000. - 432 с.

8.       Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор Гродзинський А.М. – К.: Вид-во Українська Енциклопедія ім. П.Бажана, УВКЦ «Олімп», 1992. - 544 с.

9.       Лісова І.Г. Об’єктивізація механізму дії гомеопатичних препаратів // Матеріали У Національного з’їзду фармацевтів України «Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячоліттї». - Харків.: Вид.УкрФА. - 1999. - С. 779.

10.   Лесовая И.Г. Механизм действия гомеопатических препаратов в свете современной иммунологии // Вісник фармації - 1999. - №1. - С. 29-33; // Вісник фармації. - 2000. - №4. - С. 51-55.

11.   Люта М.Л., Лопатинська О.І., Конечна Р.Т. Використання квіткових настоїв Баха для лікування психоемоційних станів / Укр. гомеопатичний щорічник. – Одеса: Астропринт, 2004. - Т. VII. - С. 204-209.

12.   Основы гомеопатической фармации: уч-к для студ. фарм. Вузов / А.И. Тихонов, С.А. Тихонова, Т.Г. Ярных и др. // Под ред А.И. Тихонова. - Х.: НФАУ&Золотые страницы, 2003.- 574 с.

13.   Сергеева О.Ю., Хименко С.В. Современное представление о механизме и уровнях действия гомеопатических препаратов // Провизор. - 2001. - №12. - С. 26-29.

14.   Швабе В. Гомеопатические лекарственные средства: Рук-во по описанию и приготовлению: Пер. с нем./ под ред В.И. Рыбака. - М.: Моск.науч.о-во вречей гомеопатов, 1967. - С. 147-300

15.   Шварц А.А., Швеппе Р.П. Цветочные настои доктора Баха. - М.: АО «Интерэксперт», 1995. - С. 147-300.

 

Освоение технологии матричных гомеопатических препаратов из свежесобранных цветов. М.Л. Люта, О.И. Лопатинская, Г.В. Крамаренко, Р.Т. Конечная (Львов, Украина)

В последние годы во всём мире наблюдают повышенное внимание к использованию лекарственных препаратов из лекарственного растительного сырья. Лечебная ценность такого сырья состоит в том, что биологически активные вещества, находящиеся в нём, пребывают в природных комплексах, которые прошли длительную биологическую фильтрацию, и не являются чужеродными для организма человека. Именно такое сырьё использовал для своих оригинальных препаратов врач Э. Бах. Целью нашей работы было показать возможность использования свежесобранного лекарственного растительного сырья западного региона Украины для приготовления матричных гомеопатических препаратов успокоительного действия на основании положений теории Э. Баха.

 

Опрацювання технології матричних гомеопатичних препаратів з свіжо збираних квітів. М.Л. Люта, О.І.Лопатинська, Г.В. Крамаренко, Р.Т. Конечна (Львів, Україна)

Останніми роками у всьому світі спостерігають підвищену цікавість до використання ліків з лікарської рослинної сировини. Лікувальна цінність такої сировини полягає в тому, що біологічно-активні речовини, притаманні їй, перебувають у природних комплексах, що пройшли довготривалий біологічний фільтр, і не є чужорідними для людини. Саме таку сировину використовував для своїх оригінальних препаратів доктор Е. Бах. Метою нашої роботи було показати можливість використання свіжо збираної лікарської рослинної сировини західного регіону України щодо приготування матричних гомеопатичних препаратів заспокійливої дії на основі положень теорії Баха.

 

Информация об авторах. Кандидат фармацевтических наук Оксана Ивановна Лопатинская, с сотрудниками по Львовскому медицинскому университету, давно и плодотворно работают над вопросами гомеопатического лекарствоведения и аспектами гомеопатической фармации. Работы О.И. Лопатинской с сотрудниками были неоднократно опубликованы в различных профессиональных изданиях. E-mail: oksana_lopatynska@yahoo.com